Життя на Марсі продовжують шукати

Життя на Марсі

Життя на Марсі

Вчені припускають, що під шорсткою поверхнею марсіанських гір можуть ховатися сліди стародавнього життя. Дослідження даних, зібраних роботизованою місією НАСА “Mars Exploration Rover Opportunity” показали, що на Червоній Планеті є особливі поклади породи, які на Землі могли залишити тільки потоки рідкої води.

“На Землі є безліч місць, де організми живуть у таких куточках, в яких вода тече по зламах в породі, – говорить головний дослідник Стів Сквірс (Steve Squyres) з Корнельського Університету. – Безумовно, на Марсі можуть бути такі ж місця”.

Вода, яка випарилася з плином часу, могла дати притулок життя мільярди років тому. Також місія надала докази того, що в марсіанських породах могли текти гарячі річки, які з’явилися після утворення кратера.

У серпні 2011 року марсохід “Opportunity” завершив свою 3-річну подорож до 22-кілометрового кратера Endeavour, який утворився на ранніх етапах розвитку планети. Робот досліджував різні типи порід.

В одному з відслонень порід під назвою “Homestake” були знайдені докази існування водного середовища в тріщинах породи. Це утворення містило поклади сульфатного мінералу, відомого як гіпс.

Вода, яка повільно просочувалася в породу, несла разом з собою сульфати. Коли в породі утворювалися тріщини, гіпс заповнював їх. “Такі гіпсові вени часто зустрічаються на Землі, – сказав Сквірс. – Вони завжди утворюються потоками води, яка приносить з собою гіпс”. До того, як вода встигне випаруватися, в цих тріщинах може з’явитися життя, але організми можуть жити в цих тріщинах до тих пір, поки в них є вода.

Сквірс підкреслив, що доказів того, що в утвореннях “Homestake” є життя, поки немає. Однак водні умови, які необхідні для цього, присутні.

Міжнародна група вчених також досліджувала скелясті оголення, які з’явилися після другого зіткнення і утворення більш дрібного кратера. Еліптичний кратер знаходиться на краю кратера Endeavour і має розмір усього 19 на 23 метра.

Марсохід “Opportunity” дослідив формування, відоме під назвою “Tisdale”, де виявив цинк – хімічний елемент, який часто асоціюється з гідротермічної активністю. “Якщо ви підете в родовища цинку на Землі, то помітите, що вони в основному знаходяться в місцях, де мають місце гідротермічні процеси”, – сказав Сквірс.

Коли велике тіло зіткнулося з поверхнею Червоної планети, найімовірніше, це нагріло воду, яка вже була в корі, або на поверхні. Така вода могла текти якийсь час, однак навряд чи могла створити середовище для життя на довгий час.

Рух води, пов’язаний з утворенням кратера, ймовірно, не пов’язаний з породами, багатими гіпсом, і придатним для життя середовищем, сказав Сквірс.

Поділитися новиною з друзями в соціальних мережах:



Залишити коментар