Геном може розповісти всю історію людського роду

ДНК

ДНК

Та інформація, що зберігається в вашому геномі, може дати ключ до багатьох таємниць історії людського роду, включаючи глобальні міграції і різкі скорочення чисельності популяцій.

До такого висновку прийшли вчені, які проводили аналіз геномів кількох представників різних рас, під керівництвом відомого фахівця в галузі генетики Крейга Вентера, який опублікував повну послідовність своєї власної ДНК, ще двох європейців, китайця, корейця, і двох вихідців із Західної Африки.

Автори статті, опублікованої журналом «Nature», стверджують, що в якийсь момент чисельність нащадків перших людей, які залишили Африку, різко скоротилася приблизно до однієї тисячі здатних до репродукції особин

Крім того, на противагу широко поширеній теорії, вони вважають, що обмін генетичним матеріалом між «африканською» популяцією людини і нашими предками, які пішли в Європу і Азію, завершився тільки двадцять тисяч років тому.

Генетики порівняли ДНК представників різних рас, намагаючись виявити між ними родинні зв’язки і встановити періоди, коли відбулося розгалуження популяцій.

Вивчення ДНК клітинних структур, успадкованих з материнської сторони (мітохондрій), наприклад, дозволило зробити висновок, що 200 тисяч років тому у всіх нас був спільний предок жіночої статі. Напевно, та сама праматір Єва.

«У кожному фрагменті геному міститься певний, унікальний шматочок історії. Проникаючи все далі й далі вглиб віків, ми стаємо ближче до загального предка», – пояснив Джон Новембр, фахівець в галузі генетики Університету Каліфорнії. «Вивчаючи геном людини з різних сторін, ми відкриваємо різні сторінки історії».

Виходячи з цього принципу, генетик Річард Дурбін з британського Інституту Сенгера і його колега Хен Лі знайшли спосіб заглянути в древню історію людства, і за окремими фрагментами геному сучасної людини обчислити коливання чисельності популяції наших древніх предків.

Геноми всіх учасників експерименту – європейців, азіатів і африканців, розповідають одну і ту ж історію 100 000-річної давності, коли чисельність наших предків різко скоротилася, і популяції почали відділятися одна від одної.

За підрахунками Дурбіна і Лі, в проміжку від 20 до 40 тисяч років тому, коли відбулася перша «хвиля» міграції з Африки, почався і так званий період «пляшкового горлечка». Земля ледь не спорожніла – європейська і азіатська популяції людини скоротилися приблизно в десять разів, залишилося всього лише близько 1200 індивідуумів, здатних до репродуктивної діяльності.

Африканська популяція теж різко скоротилася, але все ж не до такої міри. Її чисельність знизилася до цифри близько 5700 здатних до розмноження особин. Всі ці висновки не суперечать результатам інших досліджень.

У ході окремого наукового експерименту Дурбін і Лі порівняли Х-хромосому африканця з Х-хромосомою не-африканця з метою встановити тимчасові рамки, в яких власне і припинився обмін генетичним матеріалом між групами. Результат виявився сенсаційним.

Людські останки і артефакти, здобуті при розкопках в Європі, Азії та Австралії дозволяють припустити, що досить швидке заселення цих місць відбувалося приблизно 40 тисяч років тому. І до цих пір вважалося, що саме в цей період контакти мігрантів з африканцями припинилися.

Однак, Дурбін і Лі прийшли до висновку, що ці групи перестали схрещуватися тільки 20 тисяч років тому.

Девід Рейх, колега Лі по Гарвардському університеті повідомив у своєму інтерв’ю журналу «Nature», що планує використовувати цей новий підхід для роботи над генетичним матеріалом неандертальців і загадкової популяції, відомої як Денисовська людина, відкрита в результаті дослідження ДНК кістки останньої фаланги дитини.

Цей фрагмент, якому від 30-ти до 50-ти тисяч років, був знайдений в Денисовій печері на Алтаї. Рейх і його колеги поки не змогли визначити, в який період припинилися контакти неандертальців і Денисовських людей.

За допомогою нового методу вони сподіваються відповісти на це питання.

Поділитися новиною з друзями в соціальних мережах:



Залишити коментар