Палеонтологи знайшли підтвердження на користь гіпотези генетичного виродження мамонтів

Вчені зацікавились особливостями будови шийних хребців мамонтів. Як виявилось, у третини обстежених зразків скелету цих тварин шийні хребці були деформовані – на кістках чітко помітні “виямки” для ребер.

Приводом для проведення масового обстеження стала знахідка частини скелету мамонта на дні Північного моря. Ці кістки належали тварині, що проживала на Землі незадовго до періоду масового вимирання мамонтів.

Дослідники порівняли форму шийних хребців мамонта з аналогічними зразками, які знаходяться в палеонтологічних музеях європейських країн. Крім того, особливості скелету мамонтів вчені співставили з формою кісток слонів та інших сучасних тварин.

Як відомо, всі тварини класу ссавців мають лише сім шийних хребців, на яких відсутні заглиблення для розміщення ребер. Випадки появи таких “ямок” на верхній частині хребта спостерігаються дуже рідко і лише за наявності значних дефектів генетичного апарату, які призводять до виродження істот того чи іншого виду. У рідкісних випадках такі відхилення спостерігаються й у людей, але така аномалія є несумісною з продовженням роду.

Так як виявлені відхилення в будові шийних хребців спостерігались більш як у третини досліджених екземплярів вимерлих тварин, що більш як вдесятеро перевищує аналогічний показник представників сучасного тваринного світу, можна зробити висновок, що основною причиною вимирання цього виду стала недосконалість генетичного апарату.

Крім цієї причини, прискорити процес вимирання мамонтів міг такий фактор, як різка зміна кліматичних умов, до якої тварини так і не змогли пристосуватись.

Поділитися новиною з друзями в соціальних мережах:



Залишити коментар