Вчені визначили ідеальну тривалість нічного сну

Вчені з Фінляндії провели глобальне дослідження, за результатами якого встановили залежність тривалості сну людини зі станом її здоров’я. В експерименті взяли участь 3760 осіб віком від 30 до 64 років, які працювали на території країни.

Всі учасники дослідження заповнили спеціальну анкету та відповіли на питання щодо тривалості та якості нічного сну. Отримані відповіді співставили з базою даних установи соціального страхування на предмет тривалості та кількості лікарняних листів працюючих.

Виявилось, що люди, котрі приділяють нічному сну 7-8 годин на добу, рідше користуються можливістю оформити лікарняний, менше хворіють на респіраторні та інші захворювання.

Найчастіше звертались до медиків учасники, які спали менше 7 або більше 9 годин на добу. Тривалість лікарняного в таких осіб збільшувалась на 5-9 днів порівняно з людьми, які приділяли сну рекомендовану кількість годин.

Негативно впливали на якість нічного сну такі захворювання, як апное та безсоння (порушення процесу засипання або раптові пробудження протягом ночі). Учасники з подібними розладами перебували на лікарняному на 28% довше, ніж відносно здорові люди.

Крім того, вчені визначали середню рекомендовану кількість сну для осіб різної статі: для чоловіків – 7 год. 42 хв., для жінок – 7 год. 38 хв. Проте деякі інші фахівці не згодні з вказаним твердженням та наполягають на тому, що жінкам треба спати протягом доби трохи довше, ніж чоловікам.

Також вчені радять відмовитись від денного сну або скоротити тривалість обіднього відпочинку до 20 хвилин. Більш тривалий сон протягом дня може сприяти погіршенню стану здоров’я та сигналізувати про виникнення проблем із серцево-судинною системою.

Основною причиною виникнення проблем з математикою у дітей є стан здоров’я матері під час вагітності

Математика відноситься до дисциплін, які досить важко опанувати самотужки, на відміну від географії, історії чи інших природничих наук. Досвідчений вчитель може одразу ж визначити рівень здібностей дитини до алгебри чи геометрії. До цього часу вважалось, що успіхи у вивченні математики залежать насамперед від спадкових здібностей школяра та мотивації під час навчання.

Проте вчені виявили, що в деяких випадках схильність до точних наук безпосередньо залежить від стану здоров’я матері під час вагітності, і насамперед – від рівня деяких гормонів.

Дослідники встановили, що у випадку низького рівня тироксину – гормону щитовидної залози в організмі матері у дітей вдвічі частіше спостерігаються значні проблеми з опанування курсу математики. З цією метою вчені виміряли вміст тироксину у вагітних жінок на дванадцятому тижні вагітності та перевірили рівень знань дітей через п’ять років.

Відповідна тенденція спостерігалась навіть у тих випадках, коли і в матері, і у батька дитини були присутні неабиякі математичні здібності. За наявності дуже низького рівня тироксину в організмі жінки показник успішності дітей у вивченні математики знижувався на 90%.

Проте інші здібності, передовсім лінгвістичні, внаслідок нестачі тироксину зовсім не знижувались, тому у вказаних дітей є всі шанси стати успішними письменниками, журналістами чи перекладачами.

Зараз вчені продовжують спостерігати за успішністю дітей у старшому віці з метою встановлення подальших здібностей у вивченні математичних наук в старших класах або під час перебування у вищих навчальних закладах.

Щоб не допустити можливого зниження здібностей до точних наук у майбутньої дитини, вчені рекомендують жінками стежити за рівнем тироксину в крові з самого початку вагітності та приймати відповідні препарати у разі потреби.

Вчені підрахували, скільки людей потрібно для заселення іншої планети

Людство поступово наближається до етапу, коли заселення інших планет Сонячної системи, а то й інших галактик, може стати реальністю. При цьому обов’язково виникне питання: яку кількість астронавтів потрібно відправити до іншого місця проживання, щоб забезпечити нормальний процес подальшого відтворення людської популяції?

Виявилось, що з метою заселення другої планети потрібно буде спорудити величезний космічний корабель або здійснити декілька польотів. Вчені встановили, що чисельність космічних переселенців повинна становити щонайменше 20-40 тисяч осіб, що забезпечить потрібний рівень генетичного та демографічного розмаїття під час подальшого відтворення популяції людей.

Раніше вчені вважали, що для освоєння міжпланетного простору достатньо декілька сотень астронавтів. Проте американський антрополог Камерон Сміт встановив, що для міжгалактичного польоту тривалістю 150 земних років потрібно аж 40 тисяч учасників, з яких 23 тисячі повинні становити чоловіки та жінки в репродуктивному віці.

Завдяки вказаній кількості людей можна буде вберегтись від близькоспорідненого схрещування, забезпечити достатній рівень генетичного матеріалу. Під час подорожі тривалістю 150 років зміняться п’ять поколінь людей, тому початкова 40-тисячна популяція забезпечить задовільний стан здоров’я нащадків.

Вчений наводить приклад з тваринного світу: якщо чисельність тварин будь-якого виду стає меншою за 7 тисяч, цей вид поступово зникає внаслідок впливу генетичних факторів.

У зв’язку з виникненням значних труднощів під час спорудження гігантського космічного корабля для переселенців Сміт пропонує взяти в політ заморожені жіночі яйцеклітини та чоловічу сперму з метою проведення штучного заплітднення. Внаслідок цього стане можливою подорож, наприклад, до зірки Проксіма Центавра, до якої можна дістатись лише через 140 років польоту.

Вчені винайшли спосіб мінімізувати шкідливий вплив сидячого способу життя

Малорухливий спосіб життя призводить до виникнення багатьох проблем зі здоров’ям: появи остеохондрозу, геморрою, варикозного розширення вен, ожиріння, виникнення проблем із серцево-судинною системою. На жаль, сучасна людина щонайменше вісім годин щодня проводить за комп’ютерним столом, тому в неї просто бракує часу та можливостей для того, шоб займатись спортом чи виконувати достатній об’єм фізичної роботи.

Але нещодавно американські вчені винайшли простий та ефективний спосіб мінімізації негативного впливу сидячого способу життя на організм людини. Спочатку вони провели ряд досліджень, за результатами яких виявили, що під час тривалого сидіння порушуються функції ендотелію – клітин внутрішньої поверхні кровоносних та лімфатичних судин. Крмі того, внаслідок перебування в незручному положенні м’язи тіла занадто розслаблюються та гірше перекачують кров до серця. В свою чергу, кров накопичується в судинах нижніх кінцівок, що порушує функції артерій.

Учасники експерименту, серед яких були здорові молоді люди віком від 20 до 35 років, пройшли цілу низку випробувань. Спочатку вони сиділи протягом трьох годин безперервно, при цьому вчені визначали стан їхніх стегнових артерій щогодини. Під час наступного досліду чоловіки також сиділи, але через кожні 60 хвилин піднімались з-за столу та ходили по біговій доріжці протягом п’яти хвилин зі швидкістю приблизно 3,2 км/год.

Було встановлено, що функціональні властивості артерій знижуються наполовину навіть через одну годину сидіння, але 5-хвилинні перерви, під час яких людина ходить по біговій доріжці або коридорами офісу, практично повністю відновлюють стан кровоносних судин, що позитивно впливає на стан здоров’я людини в цілому.

Озоновий шар земної атмосфери починає самовідновлюватись

Протягом багатьох років спостерігалось значне виснаження озонового шару, з’являлись нові озонові діри, найбільша з яких утворилась над Антарктидою. Внаслідок зменшення товщини шару озону в атмосфері на Землю потрапляла більша кількість космічної радіації, що призвело до збільшення числа випадків онкологічних та інших захворювань людини.

Незважаючи на цілу низку прийнятих заходів на світовому рівні (заборона використання фреонів та інші обмеження), озонові діри майже не зменшувались у розмірі. Але нарешті вчені можуть заявити, що в структурі озонового шару почали відбуватись деякі позитивні зміни.

Озонова діра, яка знаходиться на рівні Антарктиди та є найбільшою з існуючих дір, перестала збільшуватись у розмірі. На думку фахівців. такі зміни стали можливими завдяки дотриманню положень Монреальського протоколу державами-учасницями. Згідно з вказаним документом, наприкінці 80-х років минулого століття було прийнято рішення про заборону виробництва та використання речовин, які згубно впливають на стан озонового шару.

Але вчені попереджають, що досить суттєво розмір озонової діри над Антарктидою може зменшитись лише до 2025 року, тобто процес самовідновлення триватиме щонайменше десять років.

Антарктична озонова діра мала найбільші параметри в 2006 році – на той час її площа становила приблизно 30 млн.кв.км. Зараз цей показник складає лише 20 млн.кв.км, але цього достатньо, аби на поверхню Землі потрапляла значна кількість космічної радіації.

Заборона використання шкідливих хімічних речовин у промисловості та побуті не тільки сприяє відновленню озонового шару, а й покращує екологічний стан нашої планети взагалі. Вчені сподіваються, що всі держави світу й надалі дотримуватимуться положень Монреальського протоколу, адже від цього залежить здоров’я всіх жителів Землі.

Регулярні прогулянки сприяють підвищенню розумових здібностей

Вчені довели, що прогулянки на природі сприяють підвищенню творчих здібностей та активізують процес мислення під час ходьби та опісля неї.

Не випадково любили прогулюватись наодинці такі відомі персони, як Чарльз Дарвін, Людвіг ван Бетховен, Чарльз Діккенс та багато інших. Процес мислення під час моціону на природі активізується як у “фізиків” (людей, діяльність яких пов’язана з точними науками), так і в “ліриків” (поетів, письменників, художників). Багато нових ідей з’являються в арсеналі вчених саме на прогулянці, тому не потрібно нехтувати прекрасною можливість побути наодинці.

В сучасних умовах роль регулярних прогулянок лише збільшується. Протягом кожного дня людина отримує значний обсяг інформації, який потрібно “переробити” та переосмислити. Крім того, останнім часом значно зріс рівень стресової напруги, а прогулянка не тільки сприяє покращенню процесу мислення, а й позбавляє стресу ти тривоги, покращує настрій.

Щоб довести справедливість ствердження про користь перебування на природі, американські вчені провели експеримент, під час якого учасникам доводилось вирішувати інтелектуальні задачі в різних умовах: за письмовим столом, на прогулянці, у спортзалі та інших умовах. Під час виконання завдання потрібно було проявити творчі здібності.

За результатами експерименту було встановлено, що кількість нових ідей та нестандартних рішень під час ходьби збільшується на 60%. Цьому сприяє фізична активність під час руху, особливо ритмічність кроків. Які ще процеси активізуються під час ходьби, вчені не відповіли, але пообіцяли, що обміркують план подальших досліджень саме в процесі прогулянок.

Прогулюватись можна як наодинці, так і в компанії з друзями. В першому випадку людина може краще відпочити від спілкування, побути наодинці та обдумати особисті проблеми, а в другому – шляхом “мозкового штурму” вирішити окремі питання, актуальні для колективу чи групи людей.