Чому під час галюцинацій люди бачать круглі тунелі

Коли мова заходить про будь-який різновид зміненої свідомості (від снів до сприйняття простору, спотвореного впливом наркотиків або величезною швидкістю) серед основних образів завжди фігурує круглий тунель. Більша частина людей хоч раз у житті бачили що-небудь подібне. Але чому наш мозок створює саме такі правильні геометричні форми?

У мозку є певна ділянка, яка першою отримує зорову інформацію. Ця так звана «первинна зорова кора» (або «V1»), наповнена нейронами, які взаємодіють один з одним майже миттєво. Деякі нейрони підтримують активність, інші, навпаки, її уповільнюють. Комбінація роботи двох цих типів нейронів створює різні образи – і звичайні, і фантастичні.

Однак ефект тунелю утворюється інакше. Наша зорова система налаштована не тільки на те, щоб сприймати переходи темних і світлих відтінків. У будь-якому зображенні вона шукає форму, силует. Для цього нейрони зони V1 з’єднуються в структури під назвою «гіперколонки». У кожного нейрона гіперколонки існує своя межа сприйняття. Один нейрон, наприклад, реєструє вертикальну лінію, утворену з’єднанням двох стін. Інший відповідає за сприйняття горизонтальної лінії, де стіна зустрічається з підлогою.

Хоча нейрони кожної гіперколони активно взаємодіють один з одним, вони не можуть так само активно взаємодіяти з нейронами з іншої гіперколони. Проте, між ними існує певний зв’язок, завдяки чому ми здатні сприймати безперервні і довгі криві лінії. Це означає, що коли під час галюцинації ми бачимо яку-небудь фігуру, це не просто фігура. Ми бачимо симетричне зображення, яке сходиться під певними кутами. Взаємодія нейронів кожної гіперколни створює або плоске зображення, що нагадує медові стільники, або нескінченну кількість кривих, сконцентрованих навколо певної точки.

Ми бачимо тунель через те, яким чином взаємодіють нейрони в нашому мозку.

Поділитися новиною з друзями в соціальних мережах:



Залишити коментар