Пам’ять людини: сутність та особливості

Пам'ять людини

Пам'ять людини

Пам’ять – це складний психічний пізнавальний процес, що забезпечує фіксацію, збереження та відтворення досвіду людини, і його подальше використання. Тим самим пам’ять пов’язує воєдино минуле, сьогодення і майбутнє людини, формуючи систему його теоретичних знань і практичних умінь, що утворюють основу для навчання та розвитку.

Пам’ять людини ґрунтується на єдності трьох процесів:

1. Запам’ятовування – Am Pm сантехника, яка закріплює в пам’яті нову інформацію за допомогою зв’язування її з раніше набутими знаннями;

2. Збереження – психічний процес утримання відображеної в пам’яті інформації (знань) без суттєвого викривлення її форми, обсягу і змісту; зворотним процесу збереження є забування – втрата, «стирання» раніше відображеної інформації (знань) і пов’язана з цим часткова або повна неможливість її відтворення;

3. Відтворення – психічний процес, внаслідок якого відбувається актуалізація закріпленого раніше в пам’яті.

Запам’ятовування може бути:

• повним (коли запам’ятовується вся отримана інформація) або частковим (коли запам’ятовується тільки частина інформації, а інша інформація втрачається);

• механічним (коли інформація запам’ятовується без розуміння змісту) або осмисленим (заснованим на розумінні сенсу, внутрішньої логіки одержуваної інформації);

• довільним (здійснюваним на основі свідомо поставленої мети і організації процесу запам’ятовування інформації) або мимовільним (здійснюваним не цілеспрямовано, а в контексті іншої діяльності або інформації).

Збереження інформації в пам’яті характеризується:

• обсягом (повнотою зберігання в пам’яті інформації);

• точністю (незмінність інформації, її відповідність первісній формі і адекватність змісту, смислу);

• тривалістю (час збереження інформації без зміни її форми, обсягу і змісту).

Відтворення можливе в декількох формах, які розглядаються і як етапи організації згадування відображеної і збереженої в пам’яті інформації:

• впізнавання (згадування, яке проявляється тільки при повторному сприйнятті об’єкта і може мати як повний, так і частковий характер);

• пригадування (часткове відтворення інформації, що зберігається в пам’яті; воно носить активний характер і здійснюється без допомоги повторного сприйняття об’єкта, але може провокуватися як самим суб’єктом, так і зовнішніми впливами у вигляді навідних запитань і підказок);

• повне згадування (відтворення збереженої в пам’яті інформації в повному обсязі, у відповідній формі і без спотворення змісту; може здійснюватися як ініціативно самим суб’єктом, так і за допомогою зовнішніх стимулюючих впливів).

Якість пам’яті людини характеризують кілька властивостей:

• швидкість (як швидко людина запам’ятовує інформацію);

• повнота (обсяг запам’ятовування, зберігання і відтворення інформації);

• точність (відсутність спотворень форми, змісту та обсягу інформації при її запам’ятовуванні, зберіганні і відтворенні);

• довготривалість (тривалість збереження інформації в пам’яті з можливістю її подальшого відтворення);

• готовність (активність пам’яті, обумовлена здатністю людини згадати потрібну інформацію, що зберігається в пам’яті, в потрібний момент).

Дуже мало людей володіють усіма яскраво вираженими властивостями гарної пам’яті – швидко запам’ятовують, в повному обсязі і міцно зберігають інформацію, точно й у потрібний час відтворюють необхідну інформацію. У більшості людей більш-менш яскраво проявляються одні властивості пам’яті при недостатній вираженості інших.

Вважається, що найбільш оптимальним є поєднання швидкого запам’ятовування і міцного збереження. Найменш прийнятним є поєднання повільного запам’ятовування і швидкого забування.

Ефективність пам’яті визначається особливостями і якістю (результативністю) функціонування всіх складових її процесів. Однак нам представляється, що найбільш істотне значення для пізнавальної діяльності має процес запам’ятовування, його організація, від чого залежать якість збереження (обсяг, точність, тривалість), повнота і точність відтворення інформації. Адже скільки ми запам’ятали, стільки й можемо зберегти і відтворити: менше – можливо, більше – навряд чи.

Поділитися новиною з друзями в соціальних мережах:



Залишити коментар